ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ АУДІЮВАННЯ НА ЗАНЯТТЯХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ

Анотація

У статті проаналізовано особливості навчання аудіювання як виду мовленнєвої діяльності на заняттях української мови як іноземної. Теоретично обґрунтовано поняття «аудіювання». Підкреслено, що аудіювання є не лише метою навчання, а й засобом вивчення мови. Воно пронизує весь процес навчання та є основою для оволодіння іншими навичками: читанням, говорінням і письмом. Це складний вид мовленнєвої діяльності, який потребує тривалої підготовки й тренування. Під час прослуховування інформація відбирається, упорядковується, узагальнюється, переосмислюється та оцінюється. Звернуто увагу на аудіювання як на сприйняття та осмислення звукового сигналу. Послідовність розвитку навичок аудіювання та усунення труднощів у сприйнятті тексту здійснюється шляхом виконання вправ: спеціальних, аудіювання є метою навчання, і неспеціальних, аудіювання виступають як засіб інших видів мовленнєва діяльність. Ці вправи сприяють розвитку лексичних, граматичних і фонетичних навичок іноземних студентів і доведення цих навичок до автоматизму. На заняттях з української мови як іноземної значна увага приділяється неспеціальним мовним вправам, спрямованим на розвиток розуміння іноземними студентами типових конструкцій та фраз, що допомагає їм будувати власні висловлювання за аналогією. Звернуто увагу на те, що розмовні текстові повідомлення мають відповідати рівню психологічної та лінгвістичної компетентності іноземного студента. Автори акцентують увагу на лексико-синтаксичних труднощах текстів, які сприймаються іноземцями, та вправах для їх подолання. Висвітлено ряд труднощів, з якими стикаються іноземні студенти під час навчання аудіювання. Зроблено висновок, що правильна організація навчання аудіювання за комунікативною сучасною методикою є однією з головних умов успішного оволодіння українською мовою як іноземною. Оскільки аудіювання відіграє комунікативну роль, стимулює навчально- мовленнєву активність іноземців, використовується для ознайомлення з новим мовним та мовленнєвим матеріалом, є засобом розвитку інших умінь і навичок, його потрібно вчити спеціально, беручи до уваги специфіку та складності цього виду мовленнєвої діяльності.